Автори програми про Медведчука і Порошенка — майстри натяжок і маніпуляцій, — Отар Довженко

На думку медіа-експерта Отара Довженка, у програмі «Схеми» Наталії Седлецької та Михайла Ткача, присвяченїї зв’язку між Віктором Медведчуком і Петром Порошенком, більше натяжок, ніж доказів.

«Повторюючи стару тезу про незамінність Медведчука, однак, не пояснюючи її справжніх причин, влада (і Петро Порошенко, зокрема) спонукає дошукуватися цих причин самостійно», — пише співробітник грантової організації Detector.media в статті «Майстри натяжок. Як «Схеми» розслідували союз Порошенка і Медведчука».

Ще однією маніпуляцією Довженко називає використання Максима Каменєва як «голови, що говорить», хоча якість його коментарів не відповідає рівню експерта. «Журналіст Максим Камєнєв у сюжеті — такий собі «аватар» Михайла Ткача: він озвучує суб’єктивні твердження, які сам автор не може собі дозволити. Пояснення експертності Каменєва в цій темі обмежується тим, що його титрують як «політичного оглядача». Гаразд, він справді писав про Медведчука. Але більшість речей, які журналіст «Громадського» сказав у сюжеті «Схем», не є фактами або інсайдерською інформацією, а суб’єктивними припущеннями аналітика-спостерігача», — констатує медіа-експерт.

Довженко підкреслює, що автори програми «Схеми» так і не надали жодних свідчень або «хоча б натяків на те, що Петро Порошенко має спільний бізнес або бізнес-інтереси з Медведчуком, у розслідуванні немає». «Всі ці «можливо» і «схоже» мають приблизно таке ж відношення до журналістських стандартів як легендарний уже «Збіг? Не думаю» Дмитра Кисельова», — акцентує Довженко на невідповідність програми «Схеми» журналістським стандартам.

На думку співробітника Detector.media, програма «Схеми» переповнена припущеннями, здогадками, оборотами «схоже» і «можливо» і масою малоцінного матеріалу, який не має права називатися розслідуванням. «Величезні проміжки між нечисленними фактами і доказами взаємодії Медведчука з Порошенком, намальованої Михайлом Ткачем, заповнені припущеннями, здогадками, «схоже» і «можливо»… і тому подібним малоцінним матеріалом», — робить висновок Довженко.

Наприкінці Довженко приходить до висновку, що через натяжки і маніпуляції програма «Схеми» не може називатися «розслідуванням». «У заголовку свого розслідування Михайло Ткач запитує глядачів: «Спільники?». Хоча насправді правильне питання тут: «Розслідування?», — такими словами автор завершує свій текст.

Share